Дія нового закону про фінансовий моніторинг🏦💵📊

Опубліковано Vladyslav Us на

Верховною радою України було ухвалено законопроєкт «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Закон був розроблений за сприяння експертів Міжнародного валютного фонду, України та Європейської комісії з метою імплементації норм четвертої Директиви ЄС (2015/849), Європейського парламенту і Ради від 20.05.2015 «Про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей і фінансування тероризму» і положення Рекомендацій групи з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (FATF).

Перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова сказала про те, що: «Новий закон про фінансовий моніторинг дозволить значно спростити перевірку банками операцій клієнтів за рахунок застосування ризик-орієнтованого підходу. Це означає, що банки повинні будуть зосередити більше уваги на перевірці операцій клієнтів, що несуть високий ризик, та менше уваги – на безризикових клієнтах. Ухвалення закону дозволить вийти на новий рівень якості системи фінансового моніторингу та привести наше законодавство у відповідність до вимог ЄС».

Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн.

Окрім того, Закон зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов’язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х.

Так, з 28 квітня 2020 року фінансова операція на суму 400 000 грн. (для суб’єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор – 30 000 грн.) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:
1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) фінансові операції з публічними діячами;

3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Однією з головних ідей нового Закону є перехід до ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу.

Так, згідно із Законом, ризик-орієнтований підхід – це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.

Ризик-орієнтований підхід замінить тотальний контроль за фінансовими операціями, що допоможе зменшити бюрократичні процедури при ідентифікації та верифікації клієнта.

Законом було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе:
1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями);

5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Закон про фінансовий моніторинг вдосконалив процедуру верифікації клієнтів, запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта.

Закон змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.

Так, усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн повинні супроводжуватися як мінімум:
1) стосовно платника – номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання;

2) стосовно отримувача – номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця – унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:
1) якщо фізична особа – прізвище, ім’я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;

2) якщо юридична особа (трас) – повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.

Закон чітко регулює відповідальність за порушення норм.

В законі визначено, що за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. При цьому у разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

Окрім того, збільшено розмір штрафів:
1) для фінансових установ – до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн.;

2) для інших СПФМ – двократний обсяг вигоди, одержаної СПФМ внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, – 27,03 млн грн.

Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за якою СПФМ зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

Також при визначені заходу та/або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого правопорушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; одержана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпрацю СПФМ з державними органами.

Отже, змін багато, а про їх переваги та/або недоліки дізнаємося згодом.

Автор: Ольга Ткаченко

Категорії: Новини

0 коментарів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *